Бібліовісті

«Герої серед нас» – засідання Розмовного клубу «Язиката Хвеська» до Дня захисників і захисниць України

1000018169Хто вони – Герої, які щоденно боронять нас від обстрілів, ризикуючи власним життям і здоров’ям? Що відчувають, як сприймають цей світ, сповнений руйнувань, втрат, болю та надії? Про це говорили 1 жовтня в Бібліотеці на Алчевських під час патріотичної години «Герої серед нас» на засіданні розмовного клубу «Язиката Хвеська», присвяченого Дню захисників і захисниць України.

Разом із учасницями клубу пригадали воїнів, які захищали Харківщину та брали участь у Слобожанському контрнаступі, зокрема історію Героя України Дмитра Коцюбайла з позивним «Да Вінчі». Обговорили умови участі у марафоні видавництва «Залізний тато», присвяченому його пам’яті, та згадали, як ім’я Героя увічнено у назвах вулиць Харківщини й усієї України. Учасниці також отримали завдання з марафону, що триватиме протягом місяця.
Особливе місце під час зустрічі посіли книги, написані самими захисниками. Голоси воїнів, які нині тримають оборону, втілилися у творах Марини Бородіної «Проти вітру», Макса Чорного «Чистота моменту» та Андрія Тристана «Прийшла війна». У цих історіях – спогади про викладачів, які пішли на захист Харкова, про перші втрати та біль, про зруйновані домівки і сльози людей з Малої Рогані, які виходили з окупації, про собаку, що розумів слово «Паляниця», про хлопців, які збирали кошти на ЗСУ, плетучи жовто-блакитні браслети, і навіть про щирі миті у шпиталях.
Ці відверті свідчення не залишили байдужими учасниць клубу. Вони поділилися власними спогадами про перші місяці повномасштабного вторгнення та особисті зустрічі з воїнами. Під час обговорення торкнулися і складних тем: як війна змінює мову спілкування, чи може ненормативна лексика стати своєрідним способом виживання та психологічної розрядки.
1000018171На завершення зустрічі відбулася тепла рефлексія: кожна учасниця, тримаючи клубочок ниток, висловила своє побажання для всіх – оптимізму, тиші, наснаги, натхнення і лише добрих новин.
У Бібліотеці на Алчевських розмовний клуб «Язиката Хвеська» вкотре довів: говорити про війну і Героїв боляче, але необхідно. Адже саме у словах народжується пам’ять, вдячність і сила жити далі.