arch

Бібліовісті

Рубрика «Літературна Україна:ексклюзивне інтерв’ю» 29

Ідея нової рубрики Харківської обласної бібліотеки для дітей «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю» виникла під час карантину як нагальна потреба часу. Веде її співробітник нашої бібліотеки, журналіст, Олександр Кузьменко. Маємо на меті познайомити вас, любі наші читачі, з літературними особистостями України.

 "Я пишу про фей, мавок, відьом і котів – але й про людей, звісно, також. Юліта Ран"


51231740 2346550872022016 7043567991153229824 o  Сьогодні нашою співрозмовницею стане харківська письменниця та режисерка Юлія Тараненко, яка творить під творчим псевдонімом Юліта Ран.
Доброго дня. Розкажіть нашим читачам трохи про себе. Письменниця, драматургині, режисерка, кураторка мистецьких проєктів, тренерка з творчих станів і дисциплін Юліта Ран. Справжнє ім’я Юлія Тараненко. Народилася у Харкові у 1977 році. Працювала у ЗМІ та на телебаченні Харкова як журналістка, авторка і ведуча. Навчалася у ХНЮА ім. Я. Мудрого (зараз – ХНЮУ ім. Я. Мудрого), але пішла з 4-го курсу. У 2007 році закінчила з відзнакою ХНУМ ім. І. Котляревського, магістр театрального мистецтва, за спеціальністю – режисер драматичного театру.

 

 

Викладала у ХНУМ, працювала у народному дитячому театрі «Каламбур», приватному театрі Творчий центр АПАРТЕ як режисерка, драматургиня і актриса, згодом створила власний авторський театр GreenMagic. Вистави мали нагороди та відзнаки на фестивалях. У 2020 році інтерактивна інклюзивна вистава «На хвилі» (авторка п’єси і режисерка – Юліта Ран) Полтавського обласного академічного театру отримала перемогу у номінації «Краща вистава для дітей» на Всеукраїнському фестивалі-премії ГРА. Деякий час прожила за кордоном. Перша книга вийшла у 2011 році. З того часу активно співпрацює з українськими видавництвами (Ранок, Читаріум, Жорж, Весна, іншими) як авторка книг для дітей та підлітків, літературна редакторка та перекладачка з англійської і польської мов. На сьогодні світ побачило більше двадцяти моїх книг (ще декілька готуються до друку) та низка перекладних видань. Це «Чарівні історії про фей», «Чарівні історії про принцес», «Білченя, яке шукало свою справу», книга-антистрах «Не бійся боятися», арт-буки «Чарівні речі» та «Мандрівні казки», участь у збірках «Сім святкових бажань», «Читаємо перед сном», «Історії про доброту», «Історії про дружбу», тощо. Як драматургиня або режисерка співпрацювала з різними театрами на теренах України та за кордоном, це зокрема Чернівецький академічний обласний театр ляльок, Полтавський обласний академічний театр ляльок, Харківський театр для дітей та юнацтва, Харківський палац дитячої та юнацької творчості, Харківський національний театр опери і балету СХІД ОПЕРА, незалежний театр Арабески, народний дитячий театр Каламбур, Творчий центр Апарте, вокальна школа-студія Катапульта (Київ), театр «Балаганчик» (Турін), тощо. У 2020 році стала переможницею Першого конкурсу лібретистів у рамках Першої Всеукраїнської театрально-музичної резиденції, створивши за власною ідеєю лібрето опери «Зелене коло» (музика – Дмитро Малий). Експертка Українського культурного фону у напряму «Інклюзивне мистецтво».
Що Вас надихаєна Вашу творчість?
Усе, що завгодно, може стати поштовхом для нової ідеї. У дитинстві я завжди вигадувала історії і казки, заохочувала дітей у дворі грати у ті світи, які сама вигадала. Згодом майже нічого не змінилося – я так саме вигадую якісь світи і розповідаю історії, тільки тепер маю для цього більше інструментів і аудиторію, ніж у дитинстві. Надихає природа. Обожнюю море. Воно дає мені можливості для перезавантаження і лікує краще за усіх лікарів. Люблю гуляти вулицями міст, особливо старовинними, десь у подорожах можу це робити годинами, спостерігати за життям чужого міста, слухати його мелодії, піддивлятися за сценами, які потім можна записати у свій «нотатник письменника». Також страшенно надихає музика – а я багато її слухаю і люблю геть різні жанри і напрями, від «класичної класики» і старого джазу до сучасних міксів фолку та електроніки. Надихає хороше кіно, книги і мистецькі роботи.
Який з Ваших текстів Ви вважаєте для себе визначним і чому? Нещодавно видана у видавництві «Ранок» серія «Чарівні історії» складається з чотирьох книжок: «Чарівні історії про фей», «Чарівні історії про принцес». «Чарівні історії про козаків» та «Чарівні історії про лицарів». І перші дві книги вже видавалися, вперше десь років десять тому. І я знаю, що ці книжки користувалися неабиякою любов’ю юних читачок та їхніх матусь, їх у буквальному сенсі «зачитували до дір» і передавали у спадок. Але чи це визначний для мене текст? Не знаю. Дуже ціную і пишаюся своїми текстами до арт-буків «Чарівні речі» (художниця – Дар’я Кушніренко) та «Мадрівні казки» (художник Давід Мартіашвілі). Вони і справді вийшли незвичними і незвичайними в усіх сенсах слова. Нещодавно закінчила перший свій роман у жанрі фентезі для підлітків, але говорити щось про його подальшу долю ранувато. Поки писала та переписувала – вважала його найважливішим для себе, визначним. Коли закінчила, до мене одразу прийшли ідеї ще як мінімум трьох романів, і це не говорячи про ті, які вже кілька років чекають свого часу – і якась із цих ідей, коли втілиться у форму книги, гадаю, таки стане «визначною для мене». Насправді я зараз намагаюся вийти з парадигми «казкарки для молодшого шкільного віку» на інший рівень «авторка романів для підлітків і дорослих» у жанрах фентезі та магічний реалізм. Про письменників, кажуть, що вони володарі слова.
Що читачі можуть взяти собі з Ваших текстів?
Віру у те, що дива трапляються – якщо ми віримо, якщо ми відкриті до підказок Всесвіту, та якщо ми самі творимо ці дива для когось іншого. Я пишу казки і чарівні історії, навіть лібрето опери «Зелене коло» використовує міфологічні образи і персонажів. Я дуже люблю міфи, легенди, твори у жанрі фентезі, тобто мені притаманне міфологічне, магічне світосприйняття, і я не вважаю це чимось страшним і архаїчним у нашому сучасному світі. Власне, про це я і намагаюся говорити: про те, що усі ми маємо спільне коріння, про символи і знаки, які просочують наше життя, про важливість розуміння і збереження наших легенд, нашої міфології, про те, що усі ми, кожна істота у світі пов’язані з іншими тисячами незримих ланцюжків, і усі наші вчинки та думки впливають на інших. Якщо коротко, то я пишу про фей, мавок, відьом і котів – але й про людей, звісно, також.
Яких письменників Ви можете порадити - закордонных та вітчизняних? Що саме з їх творчого доробку і чому?
Я багато читаю, я надихалася десятками авторів і книг, тому список порад може бути просто величезним. Я виберу кілька імен, що називається, ті, як і першими спадуть на думку. Камілла Пінкола Естес «Жінки, що біжать з вовками». Вважаю цю книгу Біблією снів, казок і нашої підсвідомості. Конче необхідна усім жінкам і чоловікам, які хочуть розібратися у собі, а також тим, хто мріє займатися творчістю. З юності надихаюся творами пана Анджея Сапковського, і його серією книг «Відьмак», і гуситською трилогією. Раджу його тим, хто любить фентезі взагалі, і фентезі слов’янське та історичне зокрема. Палко рекомендую твори сера Террі Пратчета – будь-які, у будь-якій кількості, фрагментами і цілком, від першого до останнього рядочка. Це просто якась квінтесенція усього, що я люблю у книжках: і купа алюзій на міфологію, історію, літературу та реалії сучасного життя, і гумор, і цікавезні сюжети, і харизматичні персонажі. Не знаю, хто краще за Пратчета писав про сутність магії, котів і Смерть. З наших вітчизняних авторів у цьому жанрі залюбки пораджу Володимира Аренєва, за творчістю якого давно слідкую. Дві його книги «Бісова душа, або заклятий скарб» і «Заклятий меч, або голос крові» поки чекають свого часу, не встигла прочитати, хоча купила ще восени. Якщо ж за рамки фентез вийти, то мої улюблені автори це Юрій Вінничук, Марія Матіос, Оксана Забужко, Юрій Андрухович – з юності їх люблю, читаю, слідкую за новинками, намагаюся не пропускати нових текстів від цих авторів, надихаюся ними. Найулюбленіший мій автор – Сергій Жадан. Геніальний поет, просто космічний, людина, завдяки знайомству з яким я взагалі перейшла на українську мову, бо років до 19-20 писала вірші і прозові тексти переважно російською.
Що Ви пишете зараз? І які плани у Вас на майбутнє?
От просто зараз пишу третю книгу з серії «Феєричні пригоди» (усі три мають вити у цьому році у видавництві «Ранок»), а у планах купа всього, але тс-с, бо це поки що плани! Щиро дякую Вам за розмову! Довідка. Юліта Ран. Справжнє ім’я - Юлія Тараненко. Народилася у Харкові у 1977 році. Працювала у ЗМІ та на телебаченні Харкова як журналістка, авторка і ведуча. Є авторкою понад 20 книжок: «Чарівні історії про фей», «Чарівні історії про принцес», «Білченя, яке шукало свою справу», книга-антистрах «Не бійся боятися», арт-буки «Чарівні речі» та «Мандрівні казки», участь у збірках «Сім святкових бажань», «Читаємо перед сном», «Історії про доброту», «Історії про дружбу», тощо.

Красно дякую Вам за розмову!


Олександр КУЗЬМЕНКО, Харків

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Вверх