Бібліовісті

Рубрика «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю» - 21

Подробности

Опубликовано 23.11.2020

 

Ідея нової рубрики Харківської обласної бібліотеки для дітей «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю» виникла під час карантину як нагальна потреба часу. Веде її співробітник нашої бібліотеки, журналіст, Олександр Кузьменко. Маємо на меті познайомити вас, любі наші читачі, з літературними особистостями України.

 

"Мене цікавить все що приховано всередині кожного з нас. Ірина Смолич"

 

Сьогодні нашою співрозмовницею стане авторка українських трилерів “Пісок у склянці” та “Нескінченне відлуння” киянка Ірина Смолич.

Розкажіть нашим читачам трохи про себе та Вашу літературну творчість.

Мені важко уявити своє життя поза творчістю. На щастя, я завжди мала змогу займатися нею. У різних сферах: фотографії, кіно, комп’ютерній графіці, рекламі. Я фотографувала природу і людей, за що отримувала міжнародні нагороди, робила фотоколажі та постери для українських фільмів, наприклад, для “Той, хто пройшов крізь вогонь” Михайла Іллєнко та “Іван Сила” Віктора Андрієнко, працювала на знімальному майданчику музичних кліпів, займалася виготовленням комп’ютерної графіки для скрінсейверів, тощо.

 

При цьому, весь цей час я тою чи іншою мірою стикалася з написанням текстів. Спочатку це були рекламні сценарії, копірайтинг, пізніше – сценарії для повнометражних фільмів. Але згодом, я відчула, що мені цього замало. У моїй голові постійно народжувалися ідеї, які хотілося перевести в слово і ділитися цим словом з навколишнім світом. Таким чином, можна з упевненістю сказати, що я “дозріла” до написання чогось більшого, ніж просто рекламні тексти. Так народилася моя перша книга “Пісок у склянці”, яка у 2018 році увійшла до короткого списку на літературному конкурсі від українського видавництва КМ-Букс. За рік я випустила другу книгу “Нескінченне відлуння”. Обидві – у електронному варіанті. Якщо казати про жанр, в якому я працюю, то це трилер. Різний: містичний, гостросюжетний, психологічна драма. Все, що не дає читачу нудьгувати, змушує його з головою занурюватися в життя героїв, відчувати їх біль, втрачати та знову знаходити сенс їхнього існування. У трилері є і любов, і пригоди, і детективна інтрига. Тому я сподіваюся, що українська жанрова література з часом займатиме більше місць на полицях книжкових крамниць і бібліотек, потроху виштовхуючи твори іноземних авторів, які зараз мають велику пропозицію. На жаль, наші видавництва поки що не ризикують вкладатися в нових авторів саме жанрової прози, оскільки вважають це ризиком. І завдання молодих авторів довести своїми оригінальними ідеями, майстерністю, знанням своєї справи, що читачу такі книги обов’язково припадуть до душі.

 Що Вас захоплює та надихає творити?

Мене захоплює сучасне кіно, література, фотографія, природа, наукові відкриття, космос, психологія, мистецтво у всіх його проявах. А ще людина, її поведінка, її потаємні бажання, страхи та внутрішні демони. Все, що приховано всередині кожного з нас і що ми не завжди готові виносити на розсуд сторонніх, хоча без цього не буває очищення. Тому, коли я дивлюся фільм чи читаю книгу, я намагаюся розібратися в мотивах героїв. І не просто знайти причини, я шукаю вихід. Це допомагає мені зрозуміти власних героїв, зробити їх живими, яскравими, наповнити сенсом, думками, характером. Інакше читач мені не повірить. Бо я не пишу конкретну історію конкретної людини – я генерую її з багатьох подібних історій, на які натрапляю щодня. Це надає мені можливість підвищити градус сприйняття, зробити концентрований напій емоціональності. Принаймні, я до цього прагну. А от наскільки вдало, хай вирішує читач.

Як подіяли на Вас та Ваші творчі плани оголошена в Україні самоізоляція та карантин?

Зараз мені все частіше трапляються дописи, де люди зізнаються, що карантин для них став своєрідним періодом для переосмислення. Це час зупинитися, подивитися на своє життя і вирішити, чи все в ньому так, як має бути. Я це розумію і повністю підтримую: людству давно не завадило б проаналізувати свою поведінку і зробити висновки. Але з іншого боку, мій власний життєвий ритм майже не змінився. Я працюю у своєму звичному режимі: пишу, редагую, готую до виходу третю книгу, яка буде значно масштабнішою, ніж перші дві, і за кількістю сторінок, і за подіями. І це мене надзвичайно тішить, бо як авторка я росту, вдосконалююся, освоюю нові горизонти, підіймаю планку все вище та вище. Яким саме чином книга побачить світ, казати зарано. Цілком можливо, що я відправлю рукопис до деяких видавництв, але з іншого боку, наша видавнича галузь зараз переживає не найкращі часи. Тому час покаже. Головне, що я не збираюся зупинятися. У мене багато планів. І один з них — зробити цей світ трохи добрішим.

Щиро дякую Вам за розмову!

Олександр КУЗЬМЕНКО, Харків

Довідка: Ірина Смолич. Українська письменниця, фотохудожниця, авторка трилерів “Пісок у склянці”, “Нескінченне відлуння”.