Бібліовісті
Рубрика «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю» - 10
- Подробности
- Опубликовано 07.09.2020
Ідея нової рубрики Харківської обласної бібліотеки для дітей «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю» виникла під час карантину як нагальна потреба часу. Веде її співробітник нашої бібліотеки, журналіст, Олександр Кузьменко. Маємо на меті познайомити вас, любі наші читачі, з літературними особистостями України.
"Важливо вчитися у класиків та знаходити тільки свій голос і слідувати йому.
Олена Андрейчикова"
Сьогодні нашою співрозмовницею стане одесько-київська письменниця Олена Андрейчикова. Ми поговоримо з нею про витоки її літературної творчості та українську "жіночу" прозу. Доброго дня. Ми познайомились на презентації Вашої збірки оповідань "Таємне понеділкування" (варіант російською мовою носить назву "Остаться дома в понедельник") у Харкові. До речі, це було доволі не типове місце як для презентації книжок – не книгарня чи бібліотека, а художня галерея. Чим Вас приваблюють саме мистецькі простори?
Дуже приємно, що пам'ятаєте. Сподіваюся, скоро я знову з'явлюся в Харкові з презентацією нової книги або з літературно-театральними читаннями #прозаnostra. Того разу місце для проведення презентації обирало видавництво, мені складно сказати, чим вони керувалися. А мене, звичайно, привертають простори мистецтва - це ж чисте натхнення для будь-якого автора.
Дуже приємно, що пам'ятаєте. Сподіваюся, скоро я знову з'явлюся в Харкові з презентацією нової книги або з літературно-театральними читаннями #прозаnostra. Того разу місце для проведення презентації обирало видавництво, мені складно сказати, чим вони керувалися. А мене, звичайно, привертають простори мистецтва - це ж чисте натхнення для будь-якого автора.
В світі не так багато прози, яка є нібито суто "жіночою", але яку варто переглянути і чоловікам, хоча би для того, аби вони побачили, як із жіночого боку виглядають чоловічі вчинки та реакції. Одночасно, Ваші тексти містять багато іронії та відвертого сарказму. Як Ви виробили такий авторській письменницькій стиль?
Авторський письменницький стиль, звичайно ж, виникає з внутрішнього відчуття світу самої людини. Іронія і самоіронія - моє звичайне ставлення до світу і життєвих ситуацій. Це з одного боку зброя, а з іншого боку захист. Я звикла намагатися ставитися до всього з посмішкою, розбавляти проблеми жартом, так само я пропоную робити і своєму читачеві. Уміння посміятися над собою робить людину всемогутньою - я в цьому впевнена.
Авторський письменницький стиль, звичайно ж, виникає з внутрішнього відчуття світу самої людини. Іронія і самоіронія - моє звичайне ставлення до світу і життєвих ситуацій. Це з одного боку зброя, а з іншого боку захист. Я звикла намагатися ставитися до всього з посмішкою, розбавляти проблеми жартом, так само я пропоную робити і своєму читачеві. Уміння посміятися над собою робить людину всемогутньою - я в цьому впевнена.
Читаючи Ваші тексти, немов переживаєш з героїнею її емоції. Скільки в героїнях Ваших оповідок Вас, Ваших емоцій, а скільки з привнесеного туди міститься історій з життя Ваших знайомих? Чи все це лише вигадки?
Мої тексти це завжди симбіоз реальних історій і вигадки. Десь підгледіла, десь сама відчула і пережила, захотілося доповнити, переписати кінець історії, додати драми або навпаки - знизити градус. Автор же - це бог в своєму вигаданому світі. І мені подобається змінювати реальність на власний смак і виходячи з власних сподівань.
Мої тексти це завжди симбіоз реальних історій і вигадки. Десь підгледіла, десь сама відчула і пережила, захотілося доповнити, переписати кінець історії, додати драми або навпаки - знизити градус. Автор же - це бог в своєму вигаданому світі. І мені подобається змінювати реальність на власний смак і виходячи з власних сподівань.
За плечима у Вас освіта на факультеті романо-германської філології (англійська та іспанська мови та література) Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Як світова література, яку Ви вивчали там, вплинула на Ваше формування як письменниці?
Світова художня література для мене - це ж ключ до всього. Це релігія і задоволення одночасно. Це і відповіді на будь-які питання, це і тонке відчуття світу, і емпатія, і естетика літературних шедеврів. Хоча у мене є новела «Винні тільки класики», в якій я стверджую, що письменники ламають життя вразливим панянкам своїми історіями про вічну любов. Але ми ж то знаємо, що гнеться там, де тонко.
Світова художня література для мене - це ж ключ до всього. Це релігія і задоволення одночасно. Це і відповіді на будь-які питання, це і тонке відчуття світу, і емпатія, і естетика літературних шедеврів. Хоча у мене є новела «Винні тільки класики», в якій я стверджую, що письменники ламають життя вразливим панянкам своїми історіями про вічну любов. Але ми ж то знаємо, що гнеться там, де тонко.
На Вашу творчість в різних людей можуть виникати цілковито різні алюзії та ремінісценції, своєрідні "паралелі" з раніше прочитаними літературними творами. Мені Ваші новели нагадують історії з "Декамерону" італійця Джованні Боккаччо та оповідки головного героя з "Пригод бравого вояка Швейка" чеха Ярослава Гашека. А з якими письменниками Ви могли самі би провести літературні паралелі?
Дякую за компліментарні порівняння. Підбадьорюючи своє марнославство, додам, що ще мене називали Генрі Міллером в спідниці і українською Франсуазою Саган. Мені здається, важливо не плекати в собі ці порівняння, а вчитися у класиків і знаходити тільки свій голос і слідувати йому. Я не порівнюю себе ні з ким. Швидше, я просто надихаюся. В Одесі я створила клуб книжкових черв'ячків Odessa Bookworms Club, де ми читаємо художню прозу і раз на місяць збираємося, щоб її обговорити. Ось там я шукаю для себе багато натхнення. З останніх: Ольга Токарчук з «Бігуни», Мішель Уельбек з «Картою і територією», Маріо Варгас Льоса з «Тітонька Хулія і писака». Останній особливо мені близький своєю іронією.
Дякую за компліментарні порівняння. Підбадьорюючи своє марнославство, додам, що ще мене називали Генрі Міллером в спідниці і українською Франсуазою Саган. Мені здається, важливо не плекати в собі ці порівняння, а вчитися у класиків і знаходити тільки свій голос і слідувати йому. Я не порівнюю себе ні з ким. Швидше, я просто надихаюся. В Одесі я створила клуб книжкових черв'ячків Odessa Bookworms Club, де ми читаємо художню прозу і раз на місяць збираємося, щоб її обговорити. Ось там я шукаю для себе багато натхнення. З останніх: Ольга Токарчук з «Бігуни», Мішель Уельбек з «Картою і територією», Маріо Варгас Льоса з «Тітонька Хулія і писака». Останній особливо мені близький своєю іронією.
Які українські письменники - сучасні чи класичні вплинули на Вас та Вашу творчість? Чим саме і чому?
Читаю практично всі нові книги українських письменників. Поезія Сергія Жадана мене дуже надихає і мотивує. Артем Чех, Володимир Рафеенко, Катя Бабкіна - читаю все нове і продовжую захоплюватися. Одеські прозаїки і поети Владислава Іллінська, Тая Найденко, Анна Костенко, Анна Михайлевська - це і мої дивовижні друзі, і літературне майбутнє країни.
Читаю практично всі нові книги українських письменників. Поезія Сергія Жадана мене дуже надихає і мотивує. Артем Чех, Володимир Рафеенко, Катя Бабкіна - читаю все нове і продовжую захоплюватися. Одеські прозаїки і поети Владислава Іллінська, Тая Найденко, Анна Костенко, Анна Михайлевська - це і мої дивовижні друзі, і літературне майбутнє країни.
В 2019 році вийшов Ваш перший роман "Тінь у профіль", де серед іншого йдеться про переїзд у екзотичну країну. Перед цим, у 2018 році Ви з Вашою родиною переїхали з Одеси до Києва. Чим став для Вас переїзд в емоційному та літературному плані?
Зараз я живу на два міста, тому не відчуваю на собі всіх складнощів справжнього переїзду. У будь-якому випадку це нові знайомства, нові плани, нові люди, нові емоції, а це добрий ґрунт для нових текстів.
Зараз я живу на два міста, тому не відчуваю на собі всіх складнощів справжнього переїзду. У будь-якому випадку це нові знайомства, нові плани, нові люди, нові емоції, а це добрий ґрунт для нових текстів.
Наскільки мені відомо, нещодавно Ви закінчили текст нової книжки. Чи можете Ви трохи здійняти завісу таємничості з нього для наших читачів та розказати про що вона буде?
Нова книга - це збірка оповідань. Багато з них написані під впливом захопленості проектом #прозаnostra (літературні читання в театрі) - театральні діалоги, гіперболізовані драми, іронія і самоіронія, яскраві герої, яких хочеться запам'ятати і навіть повторювати щось за ними. Для мене це був свого роду творчий відпочинок після серйозного роману «Тіні в профіль». Мені хотілося легкості, посмішок, лірики, ніжності, і багато надії, яку б відчув і читач. Сподіваюся, в мене вийшло.
Нова книга - це збірка оповідань. Багато з них написані під впливом захопленості проектом #прозаnostra (літературні читання в театрі) - театральні діалоги, гіперболізовані драми, іронія і самоіронія, яскраві герої, яких хочеться запам'ятати і навіть повторювати щось за ними. Для мене це був свого роду творчий відпочинок після серйозного роману «Тіні в профіль». Мені хотілося легкості, посмішок, лірики, ніжності, і багато надії, яку б відчув і читач. Сподіваюся, в мене вийшло.
Красно дякую Вам за розмову!
Олександр КУЗЬМЕНКО, Харків
Довідка. Олена Андрейчикова.
Українська російськомовна письменниця, сценаристка, журналістка, радіоведуча. Народилася 6 січня 1979 року у м. Жагань (яке відоме, зокрема, тим, що тут у 16 ст. якійсь час працював астроном Йоганн Кеплер), Любуське воєводство, Польща. У 2001 році закінчила факультет романо-германської філології (англійська та іспанська мови і література) Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова.
Є автором: збірка оповідань «Женщины как женщины» (2015), п'єса «Чужі» (2016), дві збірки новел «Остаться дома в понедельник» (авторський переклад українською «Таємне понеділкування») та «Акулы тоже занимаються любовью» (обидві 2017), роман «Тени в профиль» (2019).
Є автором: збірка оповідань «Женщины как женщины» (2015), п'єса «Чужі» (2016), дві збірки новел «Остаться дома в понедельник» (авторський переклад українською «Таємне понеділкування») та «Акулы тоже занимаються любовью» (обидві 2017), роман «Тени в профиль» (2019).