Бібліовісті

Книжкові новинки

ghjkПропонуємо переглянути електронну виставку де представлені книжкові новинки на будь-який смак. Запрошуємо всіх до нашої бібліотеки і сподіваємося, що ви знайдете для себе багато цікавої літератури !
 

Проєкт "Бібліоняня" Чугуївської міської бібліотеки для дітей

 

117699498 612568449662545 1104062391237998464 o10 серпня Чугуївська міська бібліотека для дітей до Дня міста презентувала новий бібліотечний проєкт «Бібліоняня». Бібліотекарі підготували яскраве свято, що відбулося на Арт-алеї міста. На дітей чекали книжки, подарунки та цікава запальна програма.
На презентацію були запрошені і представники Харківської обласної бібліотеки для дітей. Від керівництва та колективу нашої бібліотеки було передано вітання та подарунок – комплект цікавих книжок для наймолодших читачів Чугуївщини.

 

Рубрика «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю» - 6

Ідея нової рубрики Харківської обласної бібліотеки для дітей  «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю»  виникла під час карантину як нагальна потреба часу. Веде її співробітник нашої бібліотеки, журналіст, Олександр Кузьменко. Маємо на меті познайомити  вас, любі наші читачі, з літературними особистостями України.

 

 

Практично все, що відбувається зараз,
вже колись траплялося. Радій Радутний

 

 

 

Довідка: Радій Радутний. Народився в 1969 році
в м. Кременчук Полтавської області,
закінчив Харківський авіаційний інститут,
зараз мешкає в м. Київ.
Романи: «Три життя про запас»,
«Три тисячі смертей»,
«Металом об метал»,
«Важка чоловіча робота»,
серія «Темна синя вода»: «Джерело», «Ручай», «Потік» та інші.
Малий путівник по українській
фантастиці від Радія Радутного:
«За його допомогою можна вибрати
книжку на свій смак та розсуд, хоч
про кохання, хоч про війну, з дією хоч у
повітрі, хоч під водою, хоч в Україні, хоч у Бразилії».

 

 

 
 


Radij RadutnyjНашим співрозмовником сьогодні стане українській фантаст Радій Радутний. З ним ми поговоримо про літературний процес у часи карантину.

Доброго дня! Розкажіть нашим читачам трохи про себе та Ваш життєвий шлях.
Якщо починати здалеку, то народився я в літературному серці України – на Полтавщині. З невідомих причин концентрація письменників в наших краях значно вища, ніж в середньому по лікарні. У мене все ніяк руки не доходять збити статистику по областям та по жанрам – але й неозброєним оком видно, що на Полтавщині спостерігатиметься статистична аномалія. А якщо аналізувати за відомістю або по значенню в українській літературі, то Котляревський з Гоголем тягнуть на зірок першої зоряної величини. Хіба що Шевченко їх переплюнув, але він з Черкащини, це поруч.
 

Read more...

Бібліотека у Молодіжному парку

 

IMG-2a35292e4798ee624fe4ead0357b5d46-V«Ви не повірите, що там діється на лавочці», – саме таким радісним вигуком шестирічна Мілана сповіщала своїх друзів, що відпочивали разом з нею на дитячому майданчику, про появу у парку «Молодіжний» бібліотекарів з книжками.
Відновлений після реставрації, парк приваблює родини з дітьми. 10 липня бібліотекарі скористалися вигідним сусідством і вже не вперше провели рекламну акцію у режимі open air. Зацікавившись бібліотечними новинками, діти навіть покидали свої активні ігри, щоб зробити перепочинок у товаристві з приємною книжечкою.

Дорослі, сподіваємося, також дослухалися до наших порад і незабаром розвідають дорогу до бібліотеки.

Фоторепортаж

Рубрика «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю» - 5

  Нова рубрика Харківській обласній бібліотеці для дітей «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю» раптово виникла під час карантину. Ми зрозуміли, що саме зараз це дуже актуально. Веде її співробітник нашої бібліотеки, журналіст, Олександр Кузьменко. В межах цієї рубрики ми знайомимо вас, любі наші читачі з літературними особистостями України.

 

"Шаровари – це одяг еліти європейської держави! Костянтин Рахно"

 Довідка: Костянтин Рахно. Народився 16 серпня 1979 року, м. Полтава. Український керамолог, етнолог, історик, культуролог, джерелознавець. Доктор історичних наук. Член Конгресу українських керамологів.
Провідний науковий співробітник науково-дослідного Відділу сучасної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному; старший науковий співробітник відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України.
Член Ученої ради Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (з 2011), член Національної експертної керамологічної ради Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе». Відповідальний редактор Національного наукового щорічника «Бібліографія українського гончарства».
Неодноразовий переможець Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе». Учасник всеукраїнських та міжнародних наукових семінарів, конференцій, симпозіумів.
Член редколегій журналів «Європейські історичні студії», «Сходознавство», «Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва».
Науковий доробок нараховує дві наукові монографії і понад 170 статей з проблем керамології, історії, етнології, фольклористики у фахових періодичних виданнях і збірниках України, Білорусі, Вірменії, Македонії (Північної Македонії), Сербії, Словенії, РФ, Узбекистану, Хорватії, Словаччини. Крім керамологічної проблематики, вивчає питання джерелознавства, історичної етнографії, історії матеріальної культури, фольклористики, епосознавства, іраністики. Проблемою витоків українського козацтва та його культури займається понад двадцять років.

 

Kostjantyn Rahno 2Всіляко пропагується, що козаки нібито носили типове тогочасне європейське вбрання – вузькі обтягуючі штанці, в тому числі і шкіряні.
Тож, після усіх цих дискусій в соцмережах, про те – що ж саме носило українське козацтво, наша редакція вирішила звернутись до фахівця – доктора історичних наук, спеціаліста з історичної етнології, козакознавця, полтавця Костянтина Рахна.
Доброго дня. Давайте, для початку, розберемося з давністю цього елементу одягу на українських теренах. Чи є шаровари дійсно стародавніми?
Так, це один із найдавніших видів поясного одягу в українців. Судячи з назви та крою, він сягає часів взаємодії праслов’ян із іранськими племенами степу.
 

Read more...