Золото Софійки Науменко. Оце так сила волі!
Коростенка Софійка Науменко виборола золоту та срібну медалі на Кубку світу зі спортивних танців на візках. Кубок проходив з 7 по 9 квітня 2023 року у місті Амстелвен У Нідерландах. Серед 62 параспортсменів із 20 країн світу, які боролися за перемогу, Софійка була єдиною дитиною, проте брала участь у змаганнях нарівні з дорослими. Ця чудова дівчина підкорила і глядачів, і журі. Її історія неймовірна і заслуговує на захоплення.Жила в невеликому містечку Коростень звичайне дівчисько-непосида. Ходила до школи, займалася у різних гуртках, і на танцювальний ходила. Все змінив нещасний випадок. У вересні 2020 року Софія потрапила під потяг і втратила обидві ноги. Світ перекинувся….
Дівчинка впала в депресію, ...
Кращим другом, що відчайдушно боровся за психічний стан доньки, стала мама. Саме вона вселяла дівчинці, що жити потрібно і потрібно ставити цілі, які, на перший погляд, здаються нездійсненними та казала, що в її випадку було б добре займатися спортом, адже це можливість побачити світ, розвиватись, а не сидіти вдома у візку все життя. У побутовому житті мати робила все, щоб Софійка була самостійною, та ставилась до неї, як до дорослої та здорової. Дівчинка мила посуд, застилала ліжко, варила їсти, прибирала.
Десятирічна Софія проходила реабілітацію в ОХМАТДИТі, де познайомилася з тренеркою з бальних танців Іриною Котирло та спортсменкою Оленою Чинкою, які почали її навчати хореографії. Благодійники поставили Софійку на протези, але з'ясувалося, що танцювати дівчина може лише на візку. І дівчина почала займатися. Так, це було непросто. У цьому специфічному виді бальних танців потрібно бути не лише пластичною, а й витончено повертати коляску та все робити легко! Результатом тренувань стала участь Софійки у чемпіонаті України з бальних танців на візку, де вона стала срібною призеркою".Коли почалася війна з росією, Софійка разом із мамою тимчасово переїхали до Німеччини. «Перший час було важко емоційно, особливо після подій у Бучі, Ірпені. Весь час сльози та розпач. Але потім взяли себе в руки та повернулися до танців. До Кубка світу готувались онлайн. Кожен день тренувались з головною тренеркою збірної України Іриною Котирло. В Україні тоді вимикали світло через ракетні удари. Хоч як складно не було, наша наставниця завжди виходила на зв'язок і працювала з дочкою. І за це я безмежно їй вдячна, — розповіла мама чемпіонки Оксана Науменко.
Юна чемпіонка небагатослівна. Зізнається: щоб демонструвати успіхи у танцях, перед змаганнями щодня тренувалась по 2−3 години. — Починали з розминки, потім повторювали вивчені танці. Якщо були якісь мінуси, ми їх ретельно відпрацьовували, — ділиться Софія Науменко.
Софійка ні на мить не забувала, що вона українка. І хотіла, щоб якнайбільше людей на світі знали, що в її країні наймужніші, найсильніші та найкрасивіші люди.
"Софійка є нашою діючою спортсменкою і входить до складу збірної команди України, – каже очільник Житомирського регіонального центру з фізкультури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт" Юрій Панасюк.- На Кубку світу вона представляла нашу країну. І виступила просто блискуче!
Першого дня виконувала фристайл, за що отримала срібну медаль. Наступного дня – п'ять танців: вальс, танго, самбу, румбу та джайв. І як результат-золото! Софійка підкорила всіх своєю харизмою, вона була «господаркою паркету», а це досить складно, адже в одному заході одночасно змагалися 8 спортсменок. Ба більше, дівчинка навіть обійшла чемпіонку Словенії,
До речі, з Нідерландів наші спортсмени привезли 18 медалей, 12 з яких золоті, а 6 срібні. Такий результат забезпечив команді перше місце у турнірі.
До речі, з Нідерландів наші спортсмени привезли 18 медалей, 12 з яких золоті, а 6 срібні. Такий результат забезпечив команді перше місце у турнірі.
Софійка Науменко сказала: «Свою перемогу присвячую тренерці та мамі. Планую у майбутньому бути фотографом та професійно займатись танцями, прославляючи нашу країну на світових п’єдесталах.»
У Німеччині дівчина вже освоїлась, але дуже сумує за домом.
Після війни вона планує повернутись на батьківщину. Ми раді за нашу переможницю та бажаємо здійснення всіх мрій та спортивних перемог! Софійко, ти вчиш нас ніколи не здаватися, ні за яких обставин! Спасибі тобі!
У Німеччині дівчина вже освоїлась, але дуже сумує за домом.
Після війни вона планує повернутись на батьківщину. Ми раді за нашу переможницю та бажаємо здійснення всіх мрій та спортивних перемог! Софійко, ти вчиш нас ніколи не здаватися, ні за яких обставин! Спасибі тобі!