Психолог чи психіатр?

«Хто такий психолог?» – це питання ми обов’язково обговорюємо з дітьми під час першого знайомства. Приємно чути відповіді, які зазначають, що дитина розуміє і знає про роботу такого спеціаліста, але залишається багато учнів, людей, які живуть із невірними уявленнями про діяльність фахівців психологічної служби.

Давайте поміркуємо разом.

Визначення «психолог»  і «психіатр» мають спільний корінь «псих». Саме він і викликає напруження та непорозуміння.  В перекладі з давньогрецької «psyhe» – душа, «logos» – вчення, «iatreia» – лікування. Отже, психологія – це наука, що вивчає закономірності розвитку та функціонування психіки. Її предмет – психічна діяльність людини, психічні процеси, стани та властивості особистості, розкриття законів виникнення, розвитку та перебігу психологічної діяльності.

_______________________________________

Психіатрія – це напрям клінічної медицини, де вивчаються психічні розлади через призму методології медицини, методи їх діагностики, профілактики та лікування. Предметом дослідження загальної психіатрії є основні загальні закономірності розладів психічної діяльності.

Згідно цих визначень можемо зробити висновок, що психолог – це спеціаліст з психологічною освітою, який досліджує прояви, способи та форми організації психічних явищ особистості у різних сферах людської діяльності, а також з метою надання психологічної допомоги, підтримки та супроводу.

Психіатр – це спеціаліст з медичною освітою, який вивчає психічні розлади, виявляє симптоми для визначення їх наслідків, передумовлених психофізичною або фізичною хворобою. Лікар-психіатр завжди знає, що потрібно робити з пацієнтом після того, як поставлено діагноз: якої схеми лікування дотримуватись.

Отже, обидва фахівці працюють із психікою. Але психолог фокусується на проявах в межах норми, а психіатр на  розладах, які можуть бути обумовлені певними хворобами.

	Психолог	Психіатр
Освіта (згідно постанови кабінету міністрів Ураїни від 24 травня 1997 р. N 507)	Педагогічний напрям підготовки. Освіта. Напрям підготовки – психологія. Соціальні науки.	Напрям підготовки – медицина. Лікувальна справа.
Право на встановлення діагнозу та лікування	Не має	Має
Переважний метод впливу	Бесіда із клієнтом, виконання дидактичних вправ, творчих завдань із подальшим обговоренням результатів роботи	Лікування пацієнта медичними препаратами, бесіда
Основні напрями роботи	Діагностика (дослідження психічних пізнавальних процесів (пам'ять, увага, мислення й інші), здібностей, адаптивних можливостей, особистісних особливостей тощо. Корекційно-розвивальна робота (розвиток певних вмінь та навичок, корекція поведінкових проявів та емоційних переживань). Просвіта (розповсюдження актуальних психологічних знань та досвіду).	Діагностика (вивчення симптоматики психічних розладів та захворювань, встановлення діагнозу). Лікування (призначення та супровід перебігу захворювання).
Основні сфери компетенцій	Труднощі адаптації (початок відвідування дитячого садка, школи, місця роботи, зміна соціального статусу тощо). Труднощі емоційної сфери (підвищена агресивність, тривожність, переживання горя) та поведінкових проявів. Труднощі у міжособистісних комунікаціях. Деякі шкідливі звички (кусання, гризіння нігтів тощо). Деякі психосоматичні розлади (енурез). Низька самооцінка та невпевненість у собі. Труднощі професійного самовизначення. Труднощі в опанування певних вмінь та навичок тощо.	Психічні розлади та захворювання (депресія, психоз, манія, істерія й інші) Пограничні стани Нав’язливі стани Тики Залежності (алкоголізм, наркоманія) тощо.
Поле діяльності	Заклади освіти, дитячі центри розвитку, бібліотеки, соціальні служби, телефони довіри, сфера управління персоналом, а також медичні заклади, реабілітаційні центри.	Медичні заклади (психіатричні лікарні, поліклініки), науково-практичні центри

 

Останнім часом популярними стали фахівці психотерапевти. Умовно можемо виділити 2 напрями психотерапії – медичний і немедичний.

Психотерапевт з медичною підготовкою – це лікар, який отримав додаткову освіту за спеціальністю психотерапія. У його арсеналі величезна кількість психотерапевтичних технік і вправ, способів роботи з підсвідомим. Переважна форма взаємодії – бесіда. Цей спеціаліст також має право виписувати своєму клієнтові медичні препарати, якщо в них виникає необхідність. Тобто, такий психотерапевт може мати справу з людьми невротичного спектру у гострі періоди життя, а також з людьми із психотичними розладами свідомості.

Психотерапевт без медичної підготовки – це психолог (педагог, філолог, соціальний працівник), який має додаткову освіту психотерапевта. Такий спеціаліст не призначає медикаментозне лікування. Він може працювати з особами без психіатричних розладів. В парі з психіатром робота цього фахівця сприятиме значному покращенню емоційного стану людини із клінічним діагнозом. У разі виявлення клінічних проявів психіатричних симптомів психотерапевт без медичної підготовки направляє клієнта для консультації або нагляду до лікаря-психіатра з ціллю виключення, або підтвердження ймовірного діагнозу. В цьому випадку психотерапевт також продовжує працювати із клієнтом зі свого боку, враховуючи поточний стан людини.

Психотерапевт виходить з того, що незалежно від додаткового діагнозу клієнта він допомагає стати більш усвідомленим та полегшити емоційне життя людини. Якщо виявлений ймовірний діагноз та стан виходять за межі компетенції спеціаліста без медичної освіти – він рекомендує клієнту своїх колег з медичною підготовкою, котрі мають навички роботи з такою категорією людей. Виключенням для психотерапії являються гострі психози, важкі шизофренічні розлади, деменції, та інші. За результатом багатьох досліджень та досвіду організації роботи психіатричного стаціонару або диспансеру психотерапія значно покращує стан людей із психотичним спектром порушень – депресії, тривожні стани, біполярний розлад та інші, тому завжди рекомендується досвідченими психіатрами паралельно із призначенням медикаментів.

Отже, психіатри працюють переважно в медичних закладах, лікуючи осіб із хронічними психіатричними розладами та гострими порушеннями психічного стану.

Психологи та психотерапевти також можуть працювати у медичних установах, розуміючи можливу специфіку: з використанням лікарських засобів чи без медикаментозного втручання зі сторони психіатра. А також ці фахівці проводять консультування та психотерапію для людей виключно невротичного спектру (тобто без психічних розладів) в приватному режимі, у соціальних установах.

Грамотний спеціаліст – психолог, психотерапевт – завжди розуміє межі своєї компетенції, регулярно проходить навчання, супервізію у більш досвідчених колег та постійно удосконалює свої навички.

 

Катерина Мартовицька – сімейний лікар, кардіолог, гештальт-терпевт

Олена Шоно – дитячий психолог