Тигри, метелики та уявні друзі. Як розмовляти з дитиною під час бомбардувань?

 "Коли страшно, треба брати людину за руку, дивитися в очі і казати "я тебе люблю, нічого не бійся", "Не плач, їм просто треба на хмарках перепочити. Вони втомилися. А так відпочинуть і прийдуть знову до нас іншими людьми" Ці щемливі вислови про війну записала за своїми дітьми відома блогерка Татуся Бо. Сьогоднішні діти, на жаль, дуже добре розуміють, що таке війна і що вона з собою несе.
Змінились і їхні ігри. Малюки грають у війну: риють окопи, будують у дворах бліндажі та бомбосховища, блокпости, оголошують тривоги з ракетними обстрілами, "волонтерять. А дехто і реально волонтерить – продає свої малюнки, їжу, співає і навіть грає в шахи та віддає гроші на потреби ЗСУ.
 Але все ж таки, вони діти, і їм дуже важко розуміти цей світ війни. Більшість із них вперше стикнулися з тим, що зло може перемагати, що добрі і хороші люди можуть загинути під час "прильоту", що навіть, якщо ти будеш себе добре поводити і слухатись, все одно можеш потерпати від болю та голоду. І їм всім потрібна допомога.
Сьогодні в країні діє більше ста центрів психологічної допомоги сімʼям, в яких діти постраждали від війни. Але все одно цього недостатньо.

 

Читати далі: https://censor.net/ua/r3357874

---