Поради батькам під час війни
Люди здатні на більше, ніж самі про себе думають. І впоратися зі стресом їм під силу — як самостійно, так і з допомогою спеціалістів. Існує набір технік та навичок, які допомагають пережити кризові ситуації дітям і дорослим. ЮНІСЕФ зібрав у цій брошурі інформацію про ознаки, які вказують на потребу звернутися за психологічною підтримкою, техніки допомоги собі та дітям, ігри та вправи для стабілізації емоційного стану, а також контакти спеціалістів.
Terra інклюзія 2018
Є.Герасименко "Тукі та Зукі"
Ця казка була складена для дітей родин ВПО, щоб полегшити їх біль від того, що вони були змушені покинути рідні домівки та переїхати на нове місце проживання.
В книзі розповідається про хлопчика Миколу, чия сім’я мала переїхати до іншого міста. Хлопчик дуже сумував через ці події. Щоб попрощатися із знайомими, Миколка іде до сусіда – дідуся Сашка, який раніше служив капітаном. Під час цієї зустрічі старий капітан пригостив малюка чаєм, а його папуга Енріко розповів одну із своїх неймовірних історій.
Після такої дружньої розмови хлопчикові захотілося побачити нові місця на власні очі і вирушити у нову подорож…
Герої авторської історії діляться досвідом, як пережити втрату рідного дому та віднайти сили для «нового життя», адже «Дім там, де ти, де тебе люблять, де на тебе чекають твої рідні!»
Д.Зіцер «Свобода від виховання»
Чи знаєте ви, що для гармонійного розвитку дітей потрібна не так педагогіка, як логіка? І що найкраще в житті з дитиною трапляється не завдяки, а всупереч так званому традиційному вихованню?
Досвідчений педагог Діма Зіцер не перший рік вивчає взаємодію дорослих і маленьких людей. У книжці «Свобода від виховання» він розповідає, як повернути радість від спілкування з дітьми, і доводить, що ростити їх – це цікава пригода, а не важкий обов’язок.
«Перед тим як укотре щось заборонити, спитайте себе: «Чому цього не можна?». Людина, що зростає в парадигмі «можна», здатна бачити, слухати, чути…»
А.Чапай "Тато в декреті"
Дуже зворушлива розповідь батька у відпустці з догляду за дітлахами «Тато в декреті» дає гарну можливість подивитись на власний материнський досвід новими очима. Те, що пересічна мама зазвичай вважає дрібним і неважливим – витримування капризів, недосипання, утома роздратування – раптом починає мінитися новими фарбами маленького подвигу.
Виявляється, що досвід «батьківського щастя» мало чим відрізняється від «радощів материнства». Ті самісінькі тривоги з приводу хвороб, те саме розчулення від уранішніх обіймів, той самий клопіт виховання й така самісінька гордість за дітей. Є тільки одна різниця: тата в декреті – це все ще рідкість. (Р.Радчук)